Erbenakte

Довідник

Заповідальний відказ (Vermächtnis): відмінність від спадщини

Перевірено 05.11.2026

Переклад з німецької. Якщо щось відрізняється, діє німецький текст: Deutsche Fassung

У заповіті написано: «Моя племінниця отримує 10 000 євро» або «Піаніно дістанеться моєму онукові». Багато хто тоді вважає племінницю й онука співспадкоємцями. Вони ними не є: це заповідальний відказ (Vermächtnis), і це змінює те, хто вирішує і хто платить.

Що діє загалом

Що це означає на практиці

Прийняти і відмовитися

Відказ приймають або від нього відмовляються заявою тому, на кого його покладено, тобто спадкоємцям, а не суду (§ 2180 BGB). Строку на зразок шести тижнів у разі спадщини закон для цього не називає. Хто прийняв, той уже не може відмовитися.

Як його розпізнати

За самим формулюванням часто ніяк: люди без юридичної освіти пишуть «успадковує», а мають на увазі «отримує». У разі сумніву діє: хто отримує лише окремі речі, того не слід вважати спадкоємцем, навіть якщо його так названо (§ 2087 Abs. 2 BGB). Хто отримує частку майна, є спадкоємцем. Як слід читати певний заповіт, у разі спору вирішує суд у спадкових справах (Nachlassgericht).

А податок

Заповідальний відказ теж підлягає податку на спадщину. Для відказоодержувача діють ті самі неоподатковувані суми, що й для спадкоємців, залежно від спорідненості. Докладніше у статті Податок на спадщину: неоподатковувані суми.

Що Вам допоможе

Джерела